Розпочалась подача документів ще на кілька посад до рибоохоронного патруля Азовського басейнового управління | Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації оголошено конкурс | Ветерани АТО отримають ліки безкоштовно | Учасникам бойових дій держава гарантує право на безоплатне санаторно-курортне лікування | Служба за контрактом – шлях до розбудови боєздатної армії | МЗС рекомендує громадянам України утриматися від відвідання Російської Федерації | В Херсоне работает анонимная консультация для больных наркоманией |
     
Еще
 
Эксклюзивный комментарий

Блоги
Афиша

Дивись Українське


Дивись Українське
Щонеділі о 20:00














Google+



Україна - 2010 крізь призму політики
Здавалось, всі ми українці.
Здавалось, справжні патріоти.
Але кожен наодинці
Прагне власної свободи.
Здавалось, всі ми українці.

Мовчить згвалтована, розбита,
Долинає тільки стогін.
Обіцяли всі любити,
А тепер нема нікого.
Мовчить згвалтована, побита.

Нема кому її зігріти,
І душа як квітка в"яне.
Я кричу : "Прокиньтесь, діти!
Мати гине у кайданах!"
Нема кому її зігріти...



І справді, нема кому.. Звісно, кожен із нас виховує у собі найвищі якості справжнього патріота, але чи готовий ти віддати життя за власну державу? Так, ти простий громадянин із середньою заробітною платою готовий, а от чи готова на такі жертви верхівка?

Ніхто ж не вимагає від них іти на смерть, треба лише вбити у собі дикий апетит до державного скарбу, треба лише припинити розкрадати те, що не належить нікому, те, чого вже майже немає. Ніхто ж не припиняє. І , тримаючи золоті злитки у кишені, велика частина із нас вже забула про золото духовне. Не в золоті щастя - воно нічого не варте. Напрошується простий приклад. Один багатий чоловік, зустрівшись і з Богом отримав змогу здійснити одне із своїх заповітних бажань.

Маючи купу скарбів, шалені багатства, забажав той чоловік, щоб усе, до чого він торкатиметься перетворювалось на золото. Бог виконав його бажання. Чоловік торкнувся до дерева і воно позолотіло вмить, торкнувся до статуї - стала золотою. Над вечір чоловік захотів їсти. Коли йому подали запеченого індика і купу інших наїдків, чоловік не встиг нічого навіть відкусити, оскільки їжа вмить стала золотою.

Усе , до чого він торкався завмирало на очах. Прийшов у відчаї до дружини, почав плакати, просити допомоги, а коли взяв її за руку, то та перетворилась на золотий злиток... То чи варте усе земне золото того, щоб за нього боротись, щоб заради нього продавати себе та власні морально-етичні принципи? А яка може бути державність, якщо немає ані віри у Бога, ані поваги до самого себе?

"Я бачу Україну справедливою і заможною європейською державою. Де кожна людина може реалізувати свої можливості, не шукаючи кращої долі за кордоном. Де кожен, хто бажає працювати, має роботу і гідну зарплату. Де кожна дитина може отримати якісну освіту. Де кожен громадянин має доступ до належного медичного обслуговування; кожна літня людина отримує гідну пенсію.

Де надійно захищене життя – сім’я, материнство і дитинство. Де шанують ветеранів. Де влада користується довірою і повагою громадян. Де державні чиновники компетентні і законослухняні, отримують високу зарплату і не беруть хабарів. Де всі рівні перед законом; де кожен із нас, а не лише багаті, може захистити свої права у суді. Де надійно гарантовані свобода думки, свобода слова, свобода совісті. Я бачу Україну державою, яку шанують і цінують її власні громадяни і до якої з повагою ставляться у світі.

Я бачу Україну, в якій житимуть, як казав Олександр Довженко, „по закону Божеському і людському”, - уривок із виборчої програми Віктора Ющенка. Так, дуже оптимістично налаштованим був наш екс-президент. Може і довів би народові, що з може досягти хоча б одного із вище перелічених побажань, якби не обставини. Якщо ж Ющенка усунули із посади президента України, значить були на це причини, значить не хотів він падати на коліна перед Росією. Значить щось у ньому таки було наше, рідне, УКРАЇНСЬКЕ, щось , чому так і не дозволили вирватись на волю. ВІрю у те, що Віктор Андрійович добре знав як вивести державу із кризи, як подарувати нам гідне майбутнє...

Зараз же нам лишається тільки змиритись із тим, що справедливості не існує, а якщо й існує, то за неї варто боротись. Коли ж люди думають лише про власну сім"ю, своє вузьке коло, то суспільства ще довго не існуватиме. Якщо молодь не встане на ноги і не забуде про те, як добре сидіти на батьківській шиї, то мільйони українок і надалі працюватимуть на чужі держави. І не треба кричати про те, що в Україні немає робочих місць! Просто такий у нас менталітет, таке у нас бажання працювати! Звісно, кожному із нас хочеться отримувати високу зарплату при цьому не маючи жодних обов"язків. А хіба таке буває? Безкоштовний сир хіба у мишоловці.

Ми громадяни України і держава повинна забезпечувати нас належними медикаментами, медпунктами, які оснащені не гірше, ніж закордонні та й просто людською підтримкою з боку лікарів. А чи так воно є? Коли привозять напівживу людину, то лікарі спершу оцінюють одяг на ній, ціну мобільного телефону та зовнішній вигляд. Лише впевнившись у тому, що то багатенька дівчинка, вони візьмуться за лікування, бо знають, що завтра зранку приїде "крутий" татко і добре їм віддячить. А якщо на операційному ліжку лежатиме звичайний бомж? Та хіба комусь буде до нього діло?

Я помилилась, бомжа навіть у медпункт не пропустять - його вигляд не відповідає санітарним вимогам. Нас, здавалось би, лікують, виписують цілу купу різноманітних медикаментів ( які купуємо за власний рахунок), але всюди одна лише комерція. Згадаймо пандемію "свинячого" грипу в Україні. Відразу ж ті ліки, які спочатку були призначені для лікування нежитю, стали наділеними особливою, магічною дією проти "свинячого" грипу! А як щодо респіраторів, марлевих пов"язок? Якщо у звичайний період їхня ціна не дотягує і до п"ятдесяти копійок, то у період пандемії їх продавали по десять гривень! Хіба не знущання? Хіба ж ви не в одній країні живете? Та й хіба можна наживатись на чужому горі? Нас залякали, нас поставили на межі між бажанням вижити і бажанням жити! А що було насправді? Кількість осіб, що загинули від "свинячого" грипу у десятки разів менша за кількість померлих від звичайного, сезонного!!! Усюди нас переслідують політичні махінації.

Чому усі так нарікали на відсутність свободи слова в Україні за часів Ющенка? Сподіваюсь, зараз кожен, із чиїх вуст пролунали такі вигуки зараз замислився. Замислився лише після того, як побачив, що у журналістів забирають мікрофони, викидаючи їх у сміття. Замислився коли побачив, що працівників мас-медіа охорона душить дверима, тим самим доводячи, що вони не мають ніяких прав. Зачекайте, ще тиждень-другий і авторитетні, престижні видання стражадтимуть від постійних перевірок та невиплачених штрафів. Чому так? Та тому, що те, що нам дозволили писати українською мовою не означає, що нам дозволено проводити українізацію, не означає, що нам дозволено писати правду про всіх і про все. Нова влада не терпітиме закидів у свій бік.

На запитання : "Якою я бачу Україну сьогодні?" я відповідаю : "Я її бачу". Я вагаюсь із відповіддю. Яка ж вона? Так, вона квітуча! У неї є золоті степи і блакитне небо! Так, наша пісня наймелодійніша! Але ж.. Ні, вона далеко не демократична. Ні, більше немає тут права голосу та права вибору. Ні, у нас не буде безкоштовної освіти! Але це зараз так. У кожного в житті бувають кризові ситуації. Україна - один великий організм, складовими якого є усі ми. Тому варто з гордістю прийняти те, що ми програли бій, обравши таку владу. Але з іншого боку, інколи треба програти бій, щоб виграти війну...




 Комментариев: 1  ::  Дата: 2 июня 2010   ::  Посмотрели: 1629  




Комментарий написал(a) олэнка. Опубликованно: 2 июня 2010 21:49 в новости


Группа: Гости
Новостей: 0
Комментариев: 0
ICQ: --
Параллельно возникает риторический вопрос: А не потому ли такое происходит с журналистами, что уже мало кто их уважает по причине их продажности, по причине того, что сами-то они не меньше ущемляют и забалтывают рядового украинца, говорящего правду, неугодную медийным хозяйвам? В нашем обществе каждого в чем-то ущемляют. И этот каждый думает о своей проблеме, не думая о том, в чем причина болезни и дисгармонии всего общества.



Добавить комментарий
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: (необязательно)

Код:
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить если не виден код
Введите код:


 (Ctrl + Enter)
Интервью

Група Світового Банку сприяє впровадженню індексного страхування в Україні


На цих та інших моментах під час семінару докладно зупинявся старший спеціаліст із фінансів, провідний експерт з індексного страхування Групи Світового Банку Шадрек Мапфумо.

Подробнее



Катерина ЛЕВЧЕНКО: «Міжнародне право розглядає сексуальне насильство під час війни як військовий злочин»


Торік на Національну «гарячу лінію» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації, що діє при ГО «Ла Страда-Україна», надійшло 38 292 дзвінка.

Подробнее



Олександр Слобожан: «Спроможні громади – сильна держава»


Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан прокоментував результати виборів та дав оцінку перспективам формування об’єднаних територіальних громад.

Подробнее




Опрос
За какую партию вы проголосуете на местных выборах осенью 2015 года?

ПР
Оппозиционный блок
КПУ
НФ
Самопоміч
БПП-Солидарность
Радикальная партия Олега Ляшко
ВО Свобода
ВО Батькивщина
Правый сектор
УКРОП