Розпочалась подача документів ще на кілька посад до рибоохоронного патруля Азовського басейнового управління | Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації оголошено конкурс | Ветерани АТО отримають ліки безкоштовно | Учасникам бойових дій держава гарантує право на безоплатне санаторно-курортне лікування | Служба за контрактом – шлях до розбудови боєздатної армії | МЗС рекомендує громадянам України утриматися від відвідання Російської Федерації | В Херсоне работает анонимная консультация для больных наркоманией |
     
Еще
 
Эксклюзивный комментарий

Блоги
Афиша

Дивись Українське


Дивись Українське
Щонеділі о 20:00














Google+



Від Севастополя до Бішкеку
У Севастополі та Москві нині свято. Виникає думка – а, може, ну його – цей Крим – разом із Севастополем, де відтепер ще протягом цілого покоління буятиме "русский дух".

Табачник з його новими підручниками та спільними уроками та вчергове зґвалтований Конституційний суд, який цинічно визнав коаліцію "тушок", – це, виявляється, був лише аперитивчик. Віктору Януковичу достатньо п’ятдесят – не грамів, а днів, щоб перевернути все догори дригом. Російська присутність у Севастополі ще на чверть століття в обмін на стодоларову знижку в ціні на найдорожчий як для братнього народу газ. Це тільки мені здається, що зрада – доречне, але дуже м’яке слово?

Підписи двох президентів, Януковича з Мєдвєдєвим, на угоді про продовження оренди Чорноморського флоту – це не дружба народів, газ для посткризової економіки та наше щасливе майбутнє. Це продовження корчів колишнього народного господарства, політична залежність від деградуючого на очах кремлівського тандему і жирна крапка на наших європейських перспективах. Наше місце за загальноєвропейським столом – між Sweden і United Kingdom, а не в російському, як писав Солженіцин, "подбрюшье": між Абхазією, Придністров’єм та Білоруссю.

Чергові 25 років перебування бравих чорноморофлотців, звитяжців Чечні та Грузії, у багатонаціональному Криму – це добровільно одягнені вериги, з якими не йти вперед і жити важко. Звісно, звикнемо. Хіба в українській історії це перший випадок владного нехлюйства, коли з варіантів розвитку обирається найгірший. Але ж бачили очі, кого обирали. Так, перефразуючи американського президента Рейгана: Янукович – сучий син, але ж він наш сучий син…
Росія не має наміру нас до себе приєднувати, своїх проблем вистачає. Цукерку "незалежність" і, можливо, синьо-жовтий прапор нам залишать. Мета російської влади простіша – не маючи змогу забезпечити власному народу гідне життя дурити його казками про "вставание с колен", "славянское братство" та "общую историю".

Симптоматично – у перші години після підписання угоди шок у київських політичних колах був настільки сильним, що телевізійники не змогли взяти коментарі в "третьої сторони", зазвичай мобільні політологи та аналітики не захотіли коментувати подію. Під вечір заговорила опозиція – подарунок їм царський. Чи скористаються?

Розмови про імпічмент – глупство. Процедуру почати можна, закінчити – ні. Верховна Рада та Конституційний суд нині на боці Януковича. І поки що причин для її зменшення не видно. Тільки море народу – широкий фронт опозиційних середовищ, громадських організацій, журналістів тощо – можуть змусити зупинити президентський галоп.

Всі стрімголов кинулися читати й трактувати Конституцію. Особливо статтю 17 і перехідні положення. І там, і там йдеться про іноземні військові бази на нашій суверенній території. Вказана стаття Основного Закону чітко і недвозначно пише про те, що на території України не допускається розташування іноземних баз. Крапка. А в перехідних положеннях – "Використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною радою України". Юристам є над чим подискутувати.

На рівні емоцій – позиція Януковича – це плебейство, продовження найгіршої хохляцької політики, коли заради задоволення приватних інтересів певної групи осіб, рядка в бюджеті, країну роблять заручниками російської політики – від економічної до оборонної та інформаційної. Адже цивілізовані правила гри і закони, які виконуються, і сучасна путінська Росія – речі несумісні.

Тепер, очевидно, ні в кого не залишиться сумніву, навіщо підняли нагору міліцейських начальників на кшталт Могильова, Попкова, Варцаби, Сала та інших. Навіщо зачистили слухняних, на перший погляд, кримських "регіоналів". На всіх рівнях – уряд, ВР, прокуратура, міліція, суди – місцевих замінили вихідцями з Донбасу: від прем’єра АРК Джарти, як кажуть, "до самых до окраин". Януковичу, який свідоме рве Конституцію, розвертає політичний курс попередніх років, потрібна повна лояльність. Не хочеться каркати, чим це може закінчитися.

В 2004-му ми мали шанс об’єднати країну чесними і прозорими правилами гри. Виявилося, що це неможливо не тільки через безтолковість, лінь і корупцію помаранчевих вождів, але й тому, що політична еліта десяти регіонів, які представляють майже половину населення, свідомо робила все, щоб оцей український проект не відбувся.

Звісно, вини з Ющенка та Тимошенко не зняти. Вони своє отримали на виборах. Юля вже закликала народ під стіни Верховної ради до протесту, екс-глава держави мовчить. Хоча, чесно кажучи, кому нині його цікаво слухати?

Так, у Севастополі та Москві нині свято. Виникає думка – а, може, ну його – цей Крим – разом із Севастополем, де відтепер ще протягом цілого покоління буятиме "русский дух", майорітимуть триколори, а на свята ще й червоні прапори імперії зла.

Є така страшна річ як гангрена. Страшно й боляче, хірургам доводиться різати по живому. Не до фізичної досконалості, коли постає питання – або живеш, або не житимеш. Політична гангрена теж має схильність розповзатись.

Чимало моїх знайомих – напівжартома і зовсім не жартуючи – кажуть про те, що Україна може відбутися лише тоді, коли відмовиться від Криму, валізи без ручки. Українізувати його – і йдеться не про мову – а про політичне і громадянське поле – не вдається. Це наша Вандея, там активно відтворюється радянсько-російське.

А, може, справді – варто мирно розійтись, нехай люди живуть як хочуть. Самі – незалежно чи залежно. Під міжнародним протекторатом з блакитними шоломами ООН. Чи просто як частина Російської Федерації. Нехай Путін розбирається з безземельними кримськими татарами, лікує безнадійний кримський сервіс, навчає тамтешніх дітей правильної історії, де на ключовій позиції ефективний менеджер Йосиф Сталін і таке інше.

Законних способів боротьби з катастрофою, якою є для України Янукович і його команда, на жаль, не так і багато. Треба самоорганізовуватись. Скручена пружина неодмінно розпрямляється. Включіть у телевізорі новини з Бішкеку. Киргизи передають українцям привіт. А Курманбек Салієвич – особисто Віктору Федоровичу

ТСН



 Комментариев: 0  ::  Дата: 22 апреля 2010   ::  Посмотрели: 978  






Добавить комментарий
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: (необязательно)

Код:
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить если не виден код
Введите код:


 (Ctrl + Enter)
Интервью

Група Світового Банку сприяє впровадженню індексного страхування в Україні


На цих та інших моментах під час семінару докладно зупинявся старший спеціаліст із фінансів, провідний експерт з індексного страхування Групи Світового Банку Шадрек Мапфумо.

Подробнее



Катерина ЛЕВЧЕНКО: «Міжнародне право розглядає сексуальне насильство під час війни як військовий злочин»


Торік на Національну «гарячу лінію» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації, що діє при ГО «Ла Страда-Україна», надійшло 38 292 дзвінка.

Подробнее



Олександр Слобожан: «Спроможні громади – сильна держава»


Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан прокоментував результати виборів та дав оцінку перспективам формування об’єднаних територіальних громад.

Подробнее




Опрос
За какую партию вы проголосуете на местных выборах осенью 2015 года?

ПР
Оппозиционный блок
КПУ
НФ
Самопоміч
БПП-Солидарность
Радикальная партия Олега Ляшко
ВО Свобода
ВО Батькивщина
Правый сектор
УКРОП





Информер

Погода