Розпочалась подача документів ще на кілька посад до рибоохоронного патруля Азовського басейнового управління | Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації оголошено конкурс | Ветерани АТО отримають ліки безкоштовно | Учасникам бойових дій держава гарантує право на безоплатне санаторно-курортне лікування | Служба за контрактом – шлях до розбудови боєздатної армії | МЗС рекомендує громадянам України утриматися від відвідання Російської Федерації | В Херсоне работает анонимная консультация для больных наркоманией |
     
Еще
 
Эксклюзивный комментарий

Блоги
Афиша

Дивись Українське


Дивись Українське
Щонеділі о 20:00














Google+



Кілька зауваг до трагічної загибелі президента Республіки Польща під Смоленськом
Секретом Полішинеля були тверді переконання президента Польщі Леха Качинського щодо облаштування Центрально-Східної Європи, польсько-німецьких, польсько-американських, польсько-європейських стосунків.

Не приховував покійний президент і своїх твердих релігійних переконань та моральних засад, які часто приходили в суперечність з політичною доцільністю а часом і моральним релятивізмом багатьох світових політиків сучасності.

Не було секретом, що Лех Качинський був сильним претендентом на майбутніх президентських виборах у Польщі.

Не було секретом, що він важко знаходив порозуміння з прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Особливо у питаннях стосунків з Москвою, Берліном та Брюсселем.

Якоюсь мірою президент Качинський, особливо в тому, що стосується східної політики Республіки Польща, політики щодо України, був своєрідним продовжувачем політики Маршалка Юзефа Пілсудського. Тобто всіма силами підтримував існування незалежної України як певної гарантії незалежності Польщі. Всіма силами, але не до безкінечності чи безрозсудства. Для нього національні інтереси Польщі були, як президенту Польщі, понад усе.

Не був президент Качинський і прихильником нового Ялтинського розподілу світу та Європи на зони впливу (тепер це зветься – зонами відповідальності, сферами інтересів), який пропонує сучасна Російська Федерація. Якщо з Україною, здається, у цьому питанні все ясно – РФ бачить її як виключно свою "зону відповідальності" чи "зону інтересів", то з Польщею та Балтією питання за великим рахунком, здається, відкрите.

Не секретом було і те, що навіть організація заходів по відзначенню 70-х роковин масового вбивства польського офіцерського корпусу та польської інтелігенції сталінським НКВД 1940 року не примирило президента Качинського та прем'єр-міністра Туска. Туск прийняв участь у вшануваннях жертв разом з прем'єр-міністром Російської Федерації Владіміром Путіним 8 квітня. При цьому Владімір Путін так і не сказав, ким конкретно було вбито десятки тисяч полонених. Туск, нав'язуючи нові стосунки з Росією, з цим погодився. Качинський – ні. Тому вшанування жертв Катині розділилося. І закінчилося трагедією.

Цікаво, що на вшануванні за участю Путіна та Туска була присутня і російська гвардія, і ієрархи Російської православної Церкви. На вшануванні за участю президента Качинського їх не передбачалося.

Чи це перша загибель польських урядовців такого рівня? Ні.

Трохи історії:

Так само в авіакатастрофі за таємничих обставин над Гібралтаром 4 липня 1943 року загинув командувач польськими збройними силами, прем'єр-міністр еміграційного уряду республіки Польща Владислав Сікорський (Władysław Eugeniusz Sikorski). Він був безсумнівною першою фігурою, яка могла претендувати на головні ролі у повоєнній Польщі. Результат Другої світової війни вже можна було передбачити. Йшла боротьба за те, яке обличчя матиме повоєнна Центрально-Східна Європа. Попри зусилля Сікорського зберегти стосунки між СССР та еміграційним урядом Польщі на міждержавному рівні (тоді цей уряд міг би брати участь у міждержавних переговорах щодо післявоєнного облаштування Європи), у квітні 1943 року Сталін розриває дипломатичні стосунки СССР та Республіки Польща. Приводом, між іншого, стала й вимога Сікорського прояснити справу знищення польських офіцерів під Катинню. А через три місяці після старту літак Сікорського розбивається. Справжні обставини смерті, ясна річ, залишилися таємницею.

СССР створює маріонетковий просовєтський уряд і Польща, не без згоди інших союзників – США і навіть Великої Британії – на півстоліття попадає у совєтську сферу впливу. У Польщі торжествує сталінізм.

З цією сторінкою новітньої польської історії пов'язана таємнича смерть сталіністської маріонетки, голови ЦК Польської об'єднаної робітничої партії, президента Польщі, прем'єр-міністра Польщі Блєслава Бєрута (Bolesław Bierut, Bolesław Biernacki). За не вияснених обставин він неначе помер 12 березня 1956 року в Москві будучи гостем ХХ з'їзду КПСС, на якому Нікіта Хрущов виголосив таємну доповідь в якій розкрив злочини сталінізму "Про культ особи та її наслідки". Це не могло не потрясти сталініста Бєрута. Однак причини смерті так і залишилися неясними. Офіційною версією став сердечний припадок. Хоча розтин неначе свідчив про тромб. Однак були і версії про отруєння та самогубство з огляду на миттєве засідання ЦК у Варшаві, яке теж засудило сталінізм. Але є і версія про те, що агент НКВД Бєрут був застрелений іншим совєтським агентом, членом політбюро ЦК ПОРП Францішком Мазуром (Franciszеk Mazur). Йшлося про те, що його спеціально ліквідували совєтські спецслужби, щоб він не заважав хрущовській політиці у Польщі. Справжні обставини смерті, ясна річ, залишилися таємницею.

Ось такі долі дуже різних, однак впливових польських політиків ХХ століття. Та чи тільки польських?

Тарас Возняк

Польща шокована загибеллю президента та низки урядовців і парламентарів

Країна без державного керівництва – такі перші коментарі в Польщі після авіакатастрофи в Росії. Польща шокована трагедією біля Смоленська. Такого ще в новітній історії країни не було, не було навіть в світовій історії, наголошують оглядачі. При заході на посадку в аеропорту «Сєвєрний» сьогодні зранку зазнав катастрофи президентський літак із Лехом Качинським та його дружиною Марією.
Польща опинилася у надзвичайній ситуації – по дорозі на відзначення жертв сталінських репресій у Катині загинув глава держави Лех Качинський. Крім президента і його дружини на борту літака були практично усі співробітники президентської адміністрації, голова генштабу Польських збройних сил, провідні офіцери та генерали Польського війська, представники політичних та громадських організацій, двоє віце-маршалків Сейму, депутати Сейму та Сенату, члени уряду, голова Нацбанку Польщі, керівник Інституту національної пам’яті, священнослужителі християнських конфесій, представники нащадків родин польських офіцерів, розстріляних у Катинні, колишній президент Польщі в екзилі.
На борту літака ТУ-154 було, за останніми даними, 96 осіб – 88 пасажирів і 8 членів екіпажу. Ніхто з них не вижив.

Вшанування жертв сталінізму, учасниками якого мали бути перші особи Польщі, перетворилася в жалобний молебень за Леха Качинського, його дружину Марію та польських політиків, котрі загинули біля Смоленська.

Прем’єр Польщі Дональд Туск терміново скликав засідання польського уряду.

Польські кореспонденти повідомили, що на місці катастрофи у перші години панував нечуваний хаос, російські правоохоронці відбирали в журналістів засоби зв’язку.У Катині знов таки загинув цвіт польської інтелігенції, наголошують коментатори.

Прем’єр-міністр Дональд Туск коли довідався про авіакатастрофу, заплакав, повідомил Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

Згідно польської Конституції повноваження президента у надзвичайній ситуації перебирає на свої плечі маршалок сейму Броніслав Коморовський.

Оглядачі зазначають, що політична арена Польщі внаслідок катастрофи зазнає значущих змін. Хоч би тому, що треба буде замінити багатьох депутатів сейму та сенату. Також над думку оглядачів, президентські вибори у Польщі, котрі були заплановані на жовтень, потрібно провести після нинішніх подій раніше.


Лех Качинський (1949-2010)

Лех Качинський народився 18 червня 1949 року у Варшаві. Його батько у лавах підпільної Армії крайової брав участь у Варшавському повстанні.

Із 2005 року президент Польщі.

У 1989 – 1993 роках був спершу депутатом Сенату, потім депутатом Сейму Польщі.
У 1992 – 1995 роках головував у державній Верховній контрольній палаті.
2000 – 2001 роки – міністр юстиції Польщі в уряді прем’єра Єжи Бузека.
2002 – 2005 роки – мер Варшави.

У 70-х роках Лех Качинський був активним членом правозахисного руху в Польщі, пізніше співробітником профспілкового руху «Солідарність», радником лідера «Солідарності» Леха Валенси.

Після того, як лідер «Солідарності» став першим некомуністичним президентом Польщі, Лех Качинський упродовж 1991 року виконував роль голови адміністрації президента Леха Валенси.

Разом із братом Ярославом Качинським закладав партію «Право і Справедливість», був її першим головою.

Нагороджений низкою найвищих нагород Польщі, а також закордонними нагородами. Зокрема, Президент України Віктор Ющенко 6 грудня 2007 року нагородив Леха Качинського Орденом Ярослава Мудрого першого ступеня.

Дружина – Марія Качинська – також загинула в авіакатастрофі. У них є дочка Марта, яка за професією юрист.

http://provse.te.ua



 Комментариев: 0  ::  Дата: 10 апреля 2010   ::  Посмотрели: 1942  






Добавить комментарий
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: (необязательно)

Код:
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить если не виден код
Введите код:


 (Ctrl + Enter)
Интервью

Група Світового Банку сприяє впровадженню індексного страхування в Україні


На цих та інших моментах під час семінару докладно зупинявся старший спеціаліст із фінансів, провідний експерт з індексного страхування Групи Світового Банку Шадрек Мапфумо.

Подробнее



Катерина ЛЕВЧЕНКО: «Міжнародне право розглядає сексуальне насильство під час війни як військовий злочин»


Торік на Національну «гарячу лінію» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації, що діє при ГО «Ла Страда-Україна», надійшло 38 292 дзвінка.

Подробнее



Олександр Слобожан: «Спроможні громади – сильна держава»


Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан прокоментував результати виборів та дав оцінку перспективам формування об’єднаних територіальних громад.

Подробнее




Опрос
За какую партию вы проголосуете на местных выборах осенью 2015 года?

ПР
Оппозиционный блок
КПУ
НФ
Самопоміч
БПП-Солидарность
Радикальная партия Олега Ляшко
ВО Свобода
ВО Батькивщина
Правый сектор
УКРОП





Информер

Погода



Курс валют




PressUA.com - свіжа преса он-лайн


Реклама




Херсонский ТОП Украина онлайн
Copyright © 2009-2017 pravda.ks.ua; pravda.kherson.ua
Перша безкоштовна інтернет-газета Херсона
Всі права застережено. Матеріали видання захищено авторським правом.
Електронна адреса видання: taras@pravda.ks.ua
Дизайн: ихайлов Микита.
Редакція інтернет видання "Херсонська правда" ГО "Асоціація блоггерів "Новамедіа"