Розпочалась подача документів ще на кілька посад до рибоохоронного патруля Азовського басейнового управління | Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації оголошено конкурс | Ветерани АТО отримають ліки безкоштовно | Учасникам бойових дій держава гарантує право на безоплатне санаторно-курортне лікування | Служба за контрактом – шлях до розбудови боєздатної армії | МЗС рекомендує громадянам України утриматися від відвідання Російської Федерації | В Херсоне работает анонимная консультация для больных наркоманией |
     
Еще
 
Эксклюзивный комментарий

Блоги
Афиша

Дивись Українське


Дивись Українське
Щонеділі о 20:00














Google+



Як з нації робили бидло
Розкрито секретні технології психокодування, які масово застосовувалися в Радянському союзі.

Ми вважали, що українців перетворив з нації козаків на націю свинопасів Сталін.

Проте фізичне винищення не завжди настількі ж ефективне, аніж духовне.

«Загниваюча партійна еліта» піздньорадянської доби ще встигла напаскудити.

Лише зараз, коли минули десятиріччя, ми розуміємо на що була направлена та цензура, як дала «стільки геніальних фільмів».

Приводимо дослідження відомого психоаналітика.

«Іронія долі»! - геніальний фільм. Геніальний він не режисерською або акторською роботою, не сценарієм, а їхнім симбіозом, новорічним забарвленням та додатковим змістом, що створює блискуча музика Тарівердієва, а ще вірші кращих радянських поетів.

Але психолог Сергій Зубарєв спробував зірвати цей антураж та проаналізувати кістяк.

«Всенародна любов» до «Іронії долі» - це факт. Як доказ такої любові - кількість телепоказів. Хоча багаторічне «традиційне» повторення може свідчити не стільки про любов, скільки про невротичну нав'язливість.Як приклад, наведемо вік, у якому діти вимагають не новизни в казках, а скрупульозного їх повторення. Це вказує на глибину регресії, у якій перебувають постійні споживачі «Іронії долі» і на актуальну для них проблематику сталості об'єкта. Це коли твоя квартира раптом виявляється не твоєю і треба якось пережити це шизоїдне розщеплення.

Що ще характерно для глядачів, які люблять саме такі фільми?Що саме притягає їх в «Іронії долі»? Які глибинні фантазії? Відгуки яких травм?

Головні герої самотні і живуть з матерями, хоча їм уже далеко за тридцять. Досить характерна ситуація материнсько-дитячого симбіозу. Хлопчик Женя Лукашин давно виконав свою фантазію про володіння матір'ю. Вже довгі роки живе він з мамою, але здобутий рай явно збитковий.

Сексуальність героя, у зв’язку з інцестуальними заборонами, природно, подавлена.Зниження внутрішнього напруження відбувається найтиповішим способом – пиятикою. Одностатева, гомоеротична компанія, у якій герой роками безуспішно відмивається, переконливо вказує на його принципову неготовність до глибоких та тривалих гетеросексуальних стосунків.

Простіше говорячи, жінка для Жені – джерело найсильнішої тривоги. Але мама вимагає одружуватися: схвалила кандидатуру і вже все приготувала. Показово, що в лазні Женя повідомляє друзям, що він сьогодні одружується. Про ЗАГС, звичайно, мова не йде.



Одруженням Лукашин пишномовно називає намічений трах. Вкластися доведеться до приходу мами. Неймовірно врочисте завдання для мужика на четвертому десятку. Але отут починає діяти класичний, знайомий кожному аналітикові, механізм опору. Немає потреби тут докладно описувати, як винахідливо цей несвідомий механізм експлуатує всілякі випадки й збіги, більше того, створює їх.

Відомо: там, де зустрічається наворот випадків, шукай опір персонажа.Наш персонаж Лукашин, стрімко напиваючись, перекладає рішення на друзів, а компанія напівголих мужиків резонно вирішує, що женитися Жені сьогодні не треба. Вихідний збіг – тотожність адрес, дверних замків і схожість інтер'єрів житла на поверхні пояснюється позамежною стандартизацією радянського життя.

Але, якщо розглядати збіг як прояв несвідомого, то які ж фантазії втілилися настільки радикально?Помітимо, що похмілля є не побічним продуктом «свята», а головним емоційним підсумком, метою пиття. Це повернення в настільки рідний для «совка» стан покинутості й приниженості, у якому нестерпна тривога тотального сирітства переливається у цілком терпимий «бодун».

І от, через похмілля реалізується несвідома, але актуальна фантазія Жені Лукашина: Квартира – стандартна, тобто, житло, нашого героя цілком влаштовує, адже в симбіозі й повинно бути тісно. Тільки замість старої матері – молода, гарна й цілком беззахисна жінка.На Іполита, у Жені миттєво спрацьовує характерний «псевдоедіпів» рефлекс.

Лукашин, спираючись на свій псевдоедіпіальний досвід, сигналізує Наді: я такий безпомічний, зі мною не можна обходитись жорстоко. Я – нещасне дитя. І Надя, точно реагуючи на інфантильне посилання Лукашина, гальмує агресію Іполита. Тим більше, що його агресія й без того загальмована.Фізично вигнавши Іполита, Лукашин продовжує магічно-символічну боротьбу за знищення його портрета.

Цей побутовий вудуїзм, характеризує справжній ментальний рівень улюбленого героя. Матеріал фільму не дає прямих вказівок, але розповсюджений материнсько-дитячий симбіоз підказує, що батьківську ініціацію Женя Лукашин не пройшов. Не настільки вже важливо, знав Женя свого батька, чи ні, пішов той від матері, або вона його вигнала, помер він, героїчно загинув, або десь живе в безвісті, – в актуальному сьогоденні Жені Лукашина немає слідів сильного Батька.

От це дуже типовий портрет - мамин син. Ці діти не амбіційні. Пояснюється це зовсім не скромністю, інтелігентністю, або, скажімо, внутрішньою гармонією. Просто в них за умов відсутності конкуренції з батьком не сформувався мотиваційний механізм. Їм уже нема чого бажати: мати отримана в безроздільну власність, і творчість, кар'єра, навіть гроші їм не дуже потрібні.

Більше того, грошима вони на словах нехтують, а в глибині душі вони їх просто бояться.Якщо вони навіть здобувають кваліфіковану професію – на кшталт лікаря або викладача, успіху в ній не досягають.

Прийоми соціальної адаптації в них, так чи інакше, пов'язані з педалюванням своєї вбогості. Вони дуже поблажливі до себе, і підлість їх – неначебто не підлість, і неправда – не неправда, і присвоєння чужого обґрунтовується легко: їм потрібніше. Вони дуже агресивні відносно чоловіків матері, - потенційних вітчимів.

Але у великому соціумі вони неминуче зіштовхуються з ініційованими чоловіками, зі справжніми батьками й терплять поразки. У зв'язку із цим органічно розвиваються такі риси як заздрісність і мстивість.Всі перераховані якості легко виявляються у всенародно коханого Жені Лукашина. Характерна навіть фраза, якою він намагається розв'язати конфлікт, викликаний своєю появою:

«Я вам зараз усе поясню!»

Фраза зарозумілого самовдоволеного й товстошкірого персонажа. Адже її прямий підтекст такий:

«Ви всі тупі, ні чорта не розумієте, а я – розумію правильно, тому заткніться і слухайте мене».

У гострих ситуаціях вона здатна тільки провокувати агресію. Чуйна людина, навіть не знайома з теорією й технікою спілкування в конфліктних ситуаціях, буде виходити з реального стану іншим чином.Реакція Наді так само тривіальна: новоявлене дитя приречене стати дорожче слабкої нерішучої батьківської фігури Іполита.

Все це Іполит потім викладе головним героям, коли сам зірветься в стан сп'яніння від своєї нелюбимості. Скаже правду, що трохи скомпрометує його способом викладу і сприйматиметься теж як п'яне дивацтво. Навіщо ця правда, коли отут цвітуть такі романтичні фантазії! Величезна глядацька маса голосує за чисту романтику!Фізичне зіткнення суперників смішить.

Судячи з габаритів і стану, Іполит повинен був просто викинути Лукашина з квартири, отут би й фільму й міфу кінець. Не сумніваюся, що із черги за пивом він би легко його виштовхнув.Але Іполит - не батько, він правильний старший брат з масою заборон. Він прагне заслужити любов жінки, або матері, або суспільства – однаково, - правильними вчинками. Його природна агресія давно паралізована на корню матір'ю, яка його шантажує.

А Женя – єдиний син, що вільно бере своє, і не тільки. У ньому - непереборне для російських матерів сполучення нахабності і ницості. Тому великий, розумний Іполит грузне в материнських заборонах на прояв агресії, і закономірно саме його виганяють на мороз.

Показова подвійність поведінки Наді. Вона одночасно намагається піти під захист Іполита, демонстративно притискається до нього, затуляється ним, подразнюючи Лукашина, але відразу каструє свого захисника, категорично забороняючи будь-яку агресію. Простіше кажучи, мила Надя демонструє класичне шизофреногенне поводження стосовно Іполита, а стосовно Лукашина – спокусливе.

Тактика вигідна: Іполита завжди можна дорікнути: ти не зміг гідно захистити мене! А Лукашина можна піддражнити: ти був недостатньо наполегливий (рішучий, сміливий). І те правда, вся рішучість Лукашина зводиться до істеричних ескапад – викидання портрета, розривання квитків, і тому подібного геройства.Потім раптом Надя бере на себе пояснення Іполитові явища Лукашина. При цьому вона запекло метушиться, виявляючи всі ознаки провини.



Звідки б узятися цій провині, якщо не було супровідної фантазії, скажемо про принца-рятівника в сімейних трусах? Тяжкі, грузлі відносини з Іполитом склалися так не тільки з його вини. Згадаємо деякі властивості опору, і поява Лукашина у квартирі Наді перестане здаватися абсолютною випадковістю. Це просто варіація на тему вибору недоступного об'єкта.

Швидке розлучення Жені й Наді, продемонстроване в продовженні, що так розчарувало багатьох глядачів, стає найлогічнішим варіантом.Самотності Наді фанати фільму співчувають найбільше, адже вона така типова жертва «відсутності справжніх чоловіків»!

Іронія долі, власно в тім і складається, що в якості намріяного принца вона (доля) знову підкладає героїні негідний об'єкт. Так зазвичай і буває, коли людина не вживає внутрішніх зусиль для розвитку, а чекає зовнішніх змін життєвої ситуації.Інфантильність Наді не так помітна, як лукашинська, в силу нарцисизму героїні. Вона жорстко «тримає фасад», сама на себе любується, збирає образи і бреше, як дихає. Ну, от навіщо їй представляти Лукашина в якості Іполіта?

Страшно визнати перед своєю гомоеротичною компанією свою неспроможність? Тобто бреше вона, в основному, самій собі. І сприятливий варіант життєвого сценарію для неї малоймовірний.Закономірно з'являється мати Наді й видавлює, нарешті, Лукашина.Ну, отут неминучий у глядачів сплеск тривоги майже смертельної сили. І болісно хочеться, щоб у цих непутящих героїв щось «зрослося».

Хепі нью єа та енд в одному флаконі.Глядацьким інфантильним фантазіям була дана воля на третину століття.Культовими подібні історії можуть стати тільки в суспільстві тотальної бездоглядності, у країні дітей, які мріють про «чудесну» зустріч з чарівним образом, що змінить їхнє сумовите існування, і не бажаючих розуміти, що любов – це щиросердечна робота на все життя. Хіба не дивне суспільство, у якому неправда легко прощається, а правда – нізащо, убогість – синонім моральної чистоти, а успіх і багатство – гріх і бруд? Коротше кажучи, суспільство аматорів іронії долі."




 Комментариев: 0  ::  Дата: 28 декабря 2009   ::  Посмотрели: 1244  



Другие новости по теме




Добавить комментарий
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: (необязательно)

Код:
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить если не виден код
Введите код:


 (Ctrl + Enter)
Интервью

Група Світового Банку сприяє впровадженню індексного страхування в Україні


На цих та інших моментах під час семінару докладно зупинявся старший спеціаліст із фінансів, провідний експерт з індексного страхування Групи Світового Банку Шадрек Мапфумо.

Подробнее



Катерина ЛЕВЧЕНКО: «Міжнародне право розглядає сексуальне насильство під час війни як військовий злочин»


Торік на Національну «гарячу лінію» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації, що діє при ГО «Ла Страда-Україна», надійшло 38 292 дзвінка.

Подробнее



Олександр Слобожан: «Спроможні громади – сильна держава»


Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан прокоментував результати виборів та дав оцінку перспективам формування об’єднаних територіальних громад.

Подробнее




Опрос
За какую партию вы проголосуете на местных выборах осенью 2015 года?

ПР
Оппозиционный блок
КПУ
НФ
Самопоміч
БПП-Солидарность
Радикальная партия Олега Ляшко
ВО Свобода
ВО Батькивщина
Правый сектор
УКРОП