Розпочалась подача документів ще на кілька посад до рибоохоронного патруля Азовського басейнового управління | Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації оголошено конкурс | Ветерани АТО отримають ліки безкоштовно | Учасникам бойових дій держава гарантує право на безоплатне санаторно-курортне лікування | Служба за контрактом – шлях до розбудови боєздатної армії | МЗС рекомендує громадянам України утриматися від відвідання Російської Федерації | В Херсоне работает анонимная консультация для больных наркоманией |
     
Еще
 
Эксклюзивный комментарий

Блоги
Афиша

Дивись Українське


Дивись Українське
Щонеділі о 20:00














Google+



Хто не сумує в «малій Україні»
Херсонський осередок Спілки української молоді відновлює історичну пам’ять, об’єднує однодумців, розкопує минуле і розмальовує серця в національні кольори...

Херсонська організація Спілки української молоді (СУМ) провела акцію з вимогою знести пам’ятник Дзержинському, повідомили свого часу інформагенції. Чорний бушлат, характерна борідка і руки, вимащені червоною фарбою (кров’ю) одного з учасників акції символізували „залізного Фелікса», гранітний „прототип» якого бовваніє біля обласного управління СБУ.

Власне, ця акція — одна з низки заходів, яку херсонська молодь організовує на підтримку української справи. Здавалося б, звичайна на нинішні часи річ — коли б не йшлося про південь України, який багато хто й далі стереотипно уявляє регіоном, що не надто переймається національним духом. Зустрітися з керівниками „неспокійного» осередку вимагала не просто професійна, а й громадянська цікавість, тому, коли службові справи закинули мене до Херсона, я набрала їхній телефон.

Артур Шерстобитов і Дмитро Ломоносов майже ровесники незалежної України — обом трохи за 21. Артур — студент, його колега працює викладачем економіки в університеті. Обоє корінні херсонці. Ми зустрілися в кав’ярні в центрі міста, замовили молочний коктейль і зелений чай. „Мені, будь ласка, з цитриною», — уточнює Дмитро. „Простите», — ніяковіє молода офіціантка. „З лимоном», — підказую я, аби не допустити „мовного конфлікту». Все гаразд — запевняють мої співрозмовники, мовних непорозумінь між херсонцями практично не виникає.

– Звісно, Херсон нагадує російськомовний анклав, так само русифіковані Каховка і Нова Каховка, — пояснює Артур. — Однак за кілька кілометрів від Херсона — говорять українською. Північ і центр області повністю україномовні. Взагалі ж, як ми помітили, Херсонська область є прообразом країни, такою собі «малою Україною». У нас результати виборів, соціологічних досліджень майже повністю збігаються із всеукраїнськими.

Половина родини Артура — росіяни, половина — українці. Хоча останні себе в українському житті не проявляють. Сам хлопець навчався в українській школі, яка, однак, особливим патріотизмом не вирізнялася. „Але якось учитель історії зачепив мене за живе, — пригадує Шерстобитов. — Як це так, каже, живеш в Україні, а вдома й з однолітками говориш російською? І я задумався — справді, хто я? Якраз тоді в мене з’явився мобільний телефон. Отож, аби практикуватись в українській, набирав оператора стільникового зв’язку. Можливо, це звучить смішно, але в такий спосіб я підтягнув мову. Просто розпитував, як налаштувати ту чи іншу послугу, а потім повторював нові фрази і слова».

Дмитра зацікавила своїм предметом учителька української в російській школі. Педагог намагалася прищепити учням любов до українського, залучала школярів до різних акцій. І в неї це вийшло, каже він. А коли в 9 класі Дмитру запропонували взяти участь в олімпіаді з української мови й літератури, хлопець навіть гадки не мав, що зможе дійти до всеукраїнського етапу.

Після Помаранчевої революції хлопці зав’язали контакти з київським осередком СУМ, а з початку 2005 „філія» організації почала діяти в Херсоні. „Відтоді, — додає Артур, — ми мали понад 100 заходів. Один з напрямків — популяризація українських свят: День Соборності, Шевченківські дні. Перед Великоднем проводимо майстер-класи з писанкарства. Допомагає нам прихильник організації, родом з Тернополя. Вирішили таким чином об’єднати молодь різних церков: православну з київського і московського патріархатів та католицьку. А на День Незалежності щороку всіх охочих розмальовуємо в синьо-жовті кольори. Акцію назвали „Розфарбуйте серця».

У січні до дня вшанування героїв Крут молоді херсонці виставили у центрі міста трафаретні образи бійців-гімназистів, поруч з якими міг сфотографуватися кожен охочий. „Підходило багато молоді, розпитували, про що йдеться, — розповідає Дмитро. — На жаль, про ті події херсонці знають небагато. Різко негативної реакції ми не побачили. А 2007 року, до 100-річчя з дня народження Романа Шухевича, в Олешківському лісі спорудили меморіал борцям за волю України — курган з хрестом. Влітку проводимо там таборування. Минулим літом в селі Республіканець Бериславського району брали участь в експедиції «Кам’яна Січ». Допомагали археологам з Національного заповідника «Хортиця» у розкопках. До речі, експедиція виявила неушкоджений скіфський могильник».

Акція «Українська книга» виникла спонтанно. Люди часто купують книжки, а прочитавши, ставлять на полицю, каже Артур. СУМівці кинули клич приносити таку літературу в офіс організації, відтак книги сортували і роздавали в бібліотеки. Поповнили бібліотеки міста й області книгою про Мазепу, яку придбали завдяки спонсорам.

Інформацію про свою діяльність херсонський осередок СУМ поширює через власну сторінку в Інтернеті, а також сайт „Український Херсон». Мали кілька записів на обласному телебаченні та радіо. Деякі газети, каже Артур, негативно ставляться до діяльності СУМ. „Хоча ми з сокирою і вилами не ходимо, в політику не втручаємось. Отримуємо багато листів від херсонців — хто ви, чим займаєтесь? У місті великий потенціал українства, нерозкритий нами. Але наразі наша позиція така: не брати на себе більше, ніж можемо нести».

На засідання СУМівці збираються щоп’ятниці в місцевому училищі культури. Власний офіс у приміщенні колишньої приватної української школи неподалік центру організація втратила внаслідок рейдерства. „Приїхали хлопці з кийками, захопили силою, — пригадує Дмитро. — Надто ласий шматочок — не один мільйон коштує».

– І хоча існуємо вже майже п’ять років, до цього часу не зареєстровані, — констатує Дмитро. — Офіційно нам відмовляють через те, що діємо за статутом всеукраїнської організації. А наші люди, які близько спілкуються з місцевими чиновниками, кажуть: причина у політичній складовій. Є вказівка „рубати» реєстрацію, бо нібито заважаємо діяльності інших структур, які створені на підтримку мера. В інших областях, наскільки нам відомо, такої проблеми немає. На Донеччині, наприклад, в місті Тельманове, споріднена організація діє при українській гімназії. Вони мають 25 активістів, і проблем із реєстрацією у них не виникло.

„Хотіли з цього приводу зустрітися з мером, — пригадує Артур. — Жінка у приймальній запитала — навіщо вам його турбувати? Приєднуйтесь краще до інших організацій. Але ж ми самобутнє об’єднання, відказуємо, і розповіли про себе. „Я зрозуміла. Вам треба звертатися в обласне управління з питань національних меншин». Отакої! Українська меншина в українському місті? Коли до дня вшанування героїв Крут ми хотіли розповсюдити в школах плакати, звернулись в обласне управління освіти. Спершу пощастило натрапити на адекватну людину. Добре, каже, приходьте. А наступного дня її вже змінила „принципова» колега: „Что вы, это же раскол нации! Лучше делайте то, что нас объединяет». Хоча той плакат — пам’ять про нашу історію, яку маємо берегти».

http://www.personal-plus.net




Не нравится: 0, нравится: 0.


 Комментариев: 0  ::  Дата: 7 июня 2010   ::  Посмотрели: 2205  



Другие новости по теме





Добавить комментарий
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: (необязательно)

Код:
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить если не виден код
Введите код:


 (Ctrl + Enter)
Интервью

Група Світового Банку сприяє впровадженню індексного страхування в Україні


На цих та інших моментах під час семінару докладно зупинявся старший спеціаліст із фінансів, провідний експерт з індексного страхування Групи Світового Банку Шадрек Мапфумо.

Подробнее



Катерина ЛЕВЧЕНКО: «Міжнародне право розглядає сексуальне насильство під час війни як військовий злочин»


Торік на Національну «гарячу лінію» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації, що діє при ГО «Ла Страда-Україна», надійшло 38 292 дзвінка.

Подробнее



Олександр Слобожан: «Спроможні громади – сильна держава»


Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан прокоментував результати виборів та дав оцінку перспективам формування об’єднаних територіальних громад.

Подробнее




Опрос
За какую партию вы проголосуете на местных выборах осенью 2015 года?

ПР
Оппозиционный блок
КПУ
НФ
Самопоміч
БПП-Солидарность
Радикальная партия Олега Ляшко
ВО Свобода
ВО Батькивщина
Правый сектор
УКРОП





Информер

Погода