Розпочалась подача документів ще на кілька посад до рибоохоронного патруля Азовського басейнового управління | Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації оголошено конкурс | Ветерани АТО отримають ліки безкоштовно | Учасникам бойових дій держава гарантує право на безоплатне санаторно-курортне лікування | Служба за контрактом – шлях до розбудови боєздатної армії | МЗС рекомендує громадянам України утриматися від відвідання Російської Федерації | В Херсоне работает анонимная консультация для больных наркоманией |
     
Еще
 
Эксклюзивный комментарий

Блоги
Афиша

Дивись Українське


Дивись Українське
Щонеділі о 20:00














Google+



Олексій ЛЕВЧЕНКО: «Починається футзал, а з ним і бажання працювати – і так кожен рік»
Президент Асоціації футзалу Херсонської області Олексій Левченко в ексклюзивному інтерв’ю офіційному сайту Асоціації футзалу України розповів про поточні питання в роботі асоціації, про організацію різноманітних змагань в регіоні, і проте, чому не вдається поєднати те, що не поєднується.

Олексій ЛЕВЧЕНКО: «Починається футзал, а з ним і бажання працювати – і так кожен рік»

- Декілька років тому Асоціацією футзалу України було прийняте рішення про реформування місцевих осередків, і для цього в регіони був розісланий єдиний типовий варіант статуту. У зв’язку з цим, які зміни відбулися в керівному органу футзалу Херсонщини?

- В нас змінилася назва, яка раніше звучала так: Херсонська обласна громадська федерація міні-футболу (футзалу). А зараз вона має назву Асоціація футзалу Херсонської області. Стандартна назва, як і в багатьох регіональних осередках. Перехід був нескладним – провели загальні збори, провели перереєстрацію, та затвердили. Все зробили на протязі двох тижнів.

- Як довго Ви очолюєте керівний орган херсонського футзалу?

- О-о-о, вже дуже давно. Сама футзальная федерація бува зареєстрована у 2005 році, тоді її очолив Сергій Борисовський. Але через два роки він переїхав до Києва, і я з 2007 року став керівником нашої федерації футзалу.

- Дійсно вже багато… А де знаходите натхнення, щоб повсякденно займатися поточною роботою, шукати та втілювати щось нове?

- Кожний рік в кінці сезону я відчуваю страшне виснаження, тому що, окрім цього, ще багато і іншої роботи, і здається, що ну, все – це вже все. Але проходить місяць, починаєш сумувати за футзалом, і думаєш, коли ж він вже розпочнеться? Починається – і ти отримуєш енергію від процесу, приходять команди, починається футзал, а з ним і бажання працювати – і так кожен рік.

- Тоді безпосередньо до змагань. Відомо, що в Херсоні паралельно існують два чемпіонати, які в народі мають назву від тих районів міста, де вони проходять – на Чекістів і на Шуменському. Як склалося таке роздвоєння провідних чемпіонатів міста, і не логічно було б їх об’єднати в один потужний турнір?
Хоча, можливо, це і не потрібно робити.


- Найголовнішим в місті є чемпіонат Херсона, який проводиться на Шуменському. В ньому грають команди, які входять до Аматорської футзальної ліги України. Тобто, переможець саме цього чемпіонату представляє Херсон на Всеукраїнському фіналі.

Історія з цими чемпіонатами дуже давня. Колись, більше ніж 10 років тому, на Чекістів проводився чемпіонат, і коли до нього почали приходити солідні команди, за які грали керівники банків, більш сучасні люди, їх перестала влаштовувати якість проведення змагань. Була заснована обласна федерація футзалу, зареєстрована, і вона організувала свій чемпіонат, який зараз має назву «на Шуменському». Так два і існує.

В нашому чемпіонаті 35 команд, а на Чекістів – 12. З нашого другого за ліком чемпіонату ми заборонили на місцевому рівні футболістам грати одночасно в двох чемпіонатах. А минулого року ми вже прийшли до того, що ці чемпіонати розглядали, як дві зони чемпіонату міста, і їх переможці зустрічалися в серії з двох матчів, а найсильніший поїхав на Всеукраїнський фінал.

Минулого року з того чемпіонату команда «Обленерго» їздила на фінал АФЛУ. Цього року представники того чемпіонату невчасно подали відповідні документи, і команди з чемпіонату «на Чекістів» були не допущені до ігор під егідою АФЛУ.

- Так чи є сенс працювати над об’єднанням двох чемпіонатів?

- Складно поєднати те, що не поєднується. Там є хлопці, в них своя організація. Вони проводять чемпіонат, ми проводимо чемпіонат – як їх поєднати? Такий приклад – у вас є поле, м’яч, арбітри, команди, а в мене нема нічого – навіщо вам зі мною поєднуватися? Минулого року ми прийшли до того, що вперше за 10 років два чемпіони між собою зіграли, і це був перший крок до об’єднання.

А цього року вони не подали відповідні документи до АФЛУ, вони це самі мали зробити, але не зробили. Хоча цього року ми планували по дві команди, щоб брали участь в міні-фіналі з кожного чемпіонату. Зараз вже все настільки не критично, і немає ніякого значення. Ми не переманюємо один у одного команди. Щось таке, коли команди з одного чемпіонату переходять до іншого, періодично буває. Але потім і повертаються. У того чемпіонату є свої фанати, у нас багато своїх фанатів.

- Тоді будемо вести розмову лише про чемпіонат під вашою егідою. Ви казали, що в ньому 35 команд – чи є розподіл по лігах?


- На заключній фазі чемпіонату є 6 ліг. Є у нас таке обмеження – якщо людина цього сезону грала в Вищій лізі, то вона не може в наступному грати на лігу нижче, якщо їй не виповнилося 35 років. Або вона має рік не грати. Після 35-ти футболіст переходить в ветерани, і тоді він може грати в будь-якій лізі. За рахунок цього ми отримали 6 рівних за силами ліг. Наприклад, у нас в Суперлізі, де грає четвірка топ-команд, одна команда могла бути четвертою, а могла бути другою, в залежності від результатів останнього туру. Команда «SW» могла бути першою, а стала третьою.

Ще додам, що ми традиційно, всі 10 років, у всіх лігах, якщо ті команди, що претендують на призові місця, набирають однакову кількість очок, то вони проводять додатковий матч. Немає значення – за перше місце, за друге, за третє. Тому що ми все це поєднуємо до фіналу кубку, тому що футзал – окрема справа, особливо аматорський. Рахувати м’ячі – не зовсім правильно. Бували випадки, коли не приходить суперник, от і вже різницю не можна поправити. Або для суперника гра нічого не вирішує, я прийшов, поставив ящик пива, і команда не прийшла, а мені потрібна була різниця на два м’ячі більше, ніж за технічну перемогу. Тому ми й припинили рахувати різницю.

Щодо системи чемпіонату міста, то на його старт команди виходили, поділені на три ліги – Велика, Середня та Мала ліга. І за підсумком першої стадії команди потім ділилися на 6 ліг. Найсильніша Суперліга має 4 команди, які і розігрують, хто поїде на Всеукраїнський фінал.

- Яку суму складає вступний внесок в вашому чемпіонаті?

- 6400 гривень на рік. Команди мають не менше ніж 20 ігор в чемпіонаті, і туди входить все: арбітраж, оренда, роздягальні, гаряча вода, і навіть м’ячі на матчі.

- Ви не сказали ще про інформаційне висвітлення.

- У нас є свій сайт, який має назву «Кафе Спорт». Це така наша фішка – вона ж має бути у південних команд. Сайт дуже оперативний, новини переглядає приблизно 400-500 людей. Вважаю, що це нормально. Результати можна дізнатися майже одразу після закінчення матчів. У нас в асоціації є Дмитро Афанасьєв, це керівник нашої міської асоціації, а також спортивний оглядач. Постійно він працює на одному з телеканалів, на якому є програма про футзал, про черговий тур чемпіонату. В ефір передача виходить щонеділі.

- Наскільки ваш чемпіонат зачіпляють такі процеси, як зникнення команд, чи прихід взагалі нових?

- «Контингент стабільний». Дуже рідко з’являються нові команди, і дуже рідко зникають. Зараз на два чемпіонати приблизно 50 команд, які складаються з гравців, що грають тільки за одну команду. Це загалом для міста приблизно 700 чоловік. Це вже мабуть грають всі футболісти та футзалісти міста. Вступний внесок достатньо прийнятний – я не вважаю, що 6400 гривень це забагато. Преміальні, якщо в кого і є, то їхній розмір не впливає суттєво на існування команди. У нас вже досить давно не було такого, щоб якась серйозна команда зникла, яка грала багато років.

- Цей ваш чемпіонат «на Шуменського» він в одному спорткомплексі проходить?

- Цілком достатньо одного залу, де ми граємо з дев’ятої ранку до десятої вечора. В суботу інколи з обіду, тому що багато хто працює.

- Ви вже про забезпечення м’ячами казали, а де їх бере ваша Асоціація?

- Декілька м’ячів отримуємо від Асоціації футзалу України, цього року отримали чотири м’ячі «Селект». Це може і небагато, але і непогано, враховуючи, що вартість одного м’яча 800 гривень.

- Чемпіонат міста – це тільки частина вашої роботи. Але ви раніше трохи згадали про тих, хто переходить у ветерани. Є для них окремі змагання?

- Ветеранського футзалу в місті у нас майже нема.

- Є ще напрямки роботи з дітьми, з жінками.

- Серед дітей цього року в чемпіонатах області по різних вікових групах у нас вийшло на старт 180 команд. В шкільній лізі – приблизно 100 команд з усіх районів. Серед дітей чемпіонат області – це основний турнір. Є ще зимові кубки, турнір, що проходить на канікулах, і на нього ми запрошуємо команди з інших міст.

Жіночих змагань у нас взагалі немає. Була колись у нас жіноча команда, але дівчата, які в ній грали, за віком завершили кар’єру. Там стався розрив поколінь – була жіноча команда з гравців приблизно одного віку, а далі через покоління йшли дівчатка.

- В Херсоні чимало вищих навчальних закладів, чи проводиться серед них студентська першість міста?

- Чемпіонат серед ВНЗ ми постійно намагаємося організувати, але це поки що не вдається. Нема порозуміння з боку керівництва закладів, та й залів в них гідних немає – в більшості це баскетбольні майданчики. У нас в місті є кілька студентських команд: команда Херсонського морехідного училища, аграрного університету, політехнічного коледжу. «Морехідка» минулого року хотіла зіграти в чемпіонаті України серед ВНЗ, але щось не склалося. Навчальні заклади у нас між собою грають раз на рік в рамках спартакіади.

- Обов’язкове питання при тій кількості команд і ігор, які вони проводять – а судді хто?

- В суддівстві у нас зараз дуже тісна та плідна співпраця з місцевою Федерацією футболу. Ми відбираємо 10-12 суддів на сезон, і з них – Володимир Володін, Ігор Пасхал. Це арбітри з футбольної Прем’єр-ліги, вони допомагають нам обслуговувати футзал. Тому що з футзальних арбітрів у нас тільки один Чорноусов. Групи арбітрів, які працюють виключно в футзалі, у нас немає. Дуже різний рівень зарплатні в футболі та футзалі.

Всі молоді арбітри прагнуть попасти в футбол, а в футзал вже по остатньому принципу. З нашого боку ми проводимо семінари з Правил гри в футзал серед футбольних арбітрів, після турів постійно обговорюємо його підсумки стосовно саме питань арбітражу. Раз на два тижні проводимо збори всіх арбітрів, і всі спірні питання чи нові віяння обговорюємо і доводимо до арбітрів.

В цьому є свої плюси. По-перше, я вважаю, що якщо арбітр обслуговує матчі Прем’єр-ліги, то це професіонал в плані розуміння та духу гри. Він вміє правильно рухатися – це все базові моменти. А вже всі тонкощі правил, всі особливі моменти ми доводимо на семінарах. Та й для самих арбітрів, я вважаю, це плюс. До нас приходять арбітри ФІФА, і вони не соромляться приходити, тому що і для них це освіта. Для гравців це важливо, бо є повага до суддів. Сьогодні ти його бачив по телевізору, а завтра він приїхав і тебе судить в чемпіонаті міста.

- Ми багато говорили про справи в Херсоні, але Ви очолюєте саме обласну асоціацію. Які регіони в області є по-справжньому футзальними?

- У нас в області є лише декілька залів: Каховка, Скадовськ, Береслав, Гола Пристань, Херсон, Нова Каховка – ось 6 залів. У районах – то вони хочуть приймати учать, то ні, в них бувають свої моменти. Обласні змагання проходять за туровою системою, по черзі в кожному місті. До речі, дитячі змагання проходять за таким же принципом, тільки їм трошки з залами легше, бо для них потрібні менші розміри.

- Як би Ви оцінили рівень залів в тих містах – розміри, покриття?

- 40 на 20 немає ніде. Але вони прийнятні – десь 36 на 18. Десь дерев’яне покриття, десь гумове. Але загалом вони непогані. В деяких містах проводяться районні змагання, але вони не зовсім цього району, в тому ж Скадовську грають команди і з найближчих до нього районів, де відсутній свій зал належного рівня. Ці змагання не можуть мати системний характер тому, якщо ми в Херсоні забороняємо грати гравцям, наприклад, з Миколаєва, то там вони можуть грати. Можуть звідкіля завгодно.

- Чи є дисбаланс у спортивному рівні команд з Херсона та області?

- Я скажу на прикладі чемпіонату області, який буде найближчими вихідними (розмова відбулась незадовго до матчів чемпіонату області. – Прим. авт.). В фінальній його частині будуть грати 6 команд. Наприклад, така сильна команда, як «SW», не змогла вийти до фіналу. Вони особливо і не прагнули, але не змогли. Херсонські команди ми підключаємо на півфінальних етапах, і не більше чотирьох. Цього року у нас грають Скадовськ, Каховка і Сірогози – три обласні команди, та три з Херсону. І не факт, що переможець буде з Херсону. У нас переможцями чемпіонату області були і Сірогози, і Гола Пристань Скадовського району. І цього року команди в шістці не з Херсону достатньо сильні.

- Які, як керівник асоціації, ви зараз бачите перед собою найактуальніші завдання? Ті, що потрібно вирішувати найближчого часу.

- Нам зараз дуже потрібні відділення футзалу в ДЮСШ. Але головна проблема в чому? Якби в нас «Продексім» ще років 5 пограв, в нас би залишились якісь футзалісти, які грали на якісному рівні. У нас зараз футбольні тренери всі колись грали в футбол. Дуже складно тренеру, який грав в футбол, тренувати дітей в футзалі. В Харкові, Запорожжі, Одесі футзальні команди існують багато років, і коли гравці завершують активну кар’єру, вони потім починають тренувати, в тому числі і дітей. І це тренери – в минулому професійні футзалісти. Вони не підуть тренувати в футбол. А в нас зараз ситуація, що фактично, окрім Дмитра Бербенцева, немає людей, хто б грав на високому рівні. Можна ще додати Холошу – в них є фізкультурна освіта. Три роки тому ні про які відділення футзалу в ДЮСШ не могло бути мови – хто буде навчати дітей?

Є ще проблема, яку вирішити не в наших силах, вона загальновідома – це зали. Це не сприяє розвитку футзалу загалом. Футзал – один з найпопулярніших видів спорту в нашому місті. 50 команд чемпіонат міста з футболу ніколи не збере. Зрозуміло, що колись хтось з можновладців зрозуміє, що така кількість людей не професіоналів, а тих, хто грає після роботи, по вихідних, грають не стільки для змагань, а для задоволення та здоров’я – таких людей дуже багато.

Я знаю багато груп людей, які взагалі не грають ні в яких змаганнях, вони просто збираються по п’ятницях о шостій вечора та грають між собою. І вони грають в футзал. Тому що це демократично, це доступно – прийшли десятеро людей, і вони вже грають. Той, хто зрозуміє, що в цьому перспектива, ось вам потенційні виборці – вони за того віддадуть свої голоси, хто буде будувати зали та спортивні споруди.

Прес-служба Асоціації футзалу України




Не нравится: 0, нравится: 3.


 Комментариев: 0  ::  Дата: 7 апреля 2017   ::  Посмотрели: 534  





Интервью

Група Світового Банку сприяє впровадженню індексного страхування в Україні


На цих та інших моментах під час семінару докладно зупинявся старший спеціаліст із фінансів, провідний експерт з індексного страхування Групи Світового Банку Шадрек Мапфумо.

Подробнее



Катерина ЛЕВЧЕНКО: «Міжнародне право розглядає сексуальне насильство під час війни як військовий злочин»


Торік на Національну «гарячу лінію» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації, що діє при ГО «Ла Страда-Україна», надійшло 38 292 дзвінка.

Подробнее



Олександр Слобожан: «Спроможні громади – сильна держава»


Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан прокоментував результати виборів та дав оцінку перспективам формування об’єднаних територіальних громад.

Подробнее




Опрос
За какую партию вы проголосуете на местных выборах осенью 2015 года?

ПР
Оппозиционный блок
КПУ
НФ
Самопоміч
БПП-Солидарность
Радикальная партия Олега Ляшко
ВО Свобода
ВО Батькивщина
Правый сектор
УКРОП





Информер

Погода



Курс валют




PressUA.com - свіжа преса он-лайн


Реклама