Розпочалась подача документів ще на кілька посад до рибоохоронного патруля Азовського басейнового управління | Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації оголошено конкурс | Ветерани АТО отримають ліки безкоштовно | Учасникам бойових дій держава гарантує право на безоплатне санаторно-курортне лікування | Служба за контрактом – шлях до розбудови боєздатної армії | МЗС рекомендує громадянам України утриматися від відвідання Російської Федерації | В Херсоне работает анонимная консультация для больных наркоманией |
     
Еще
 
Эксклюзивный комментарий

Блоги
Афиша

Дивись Українське


Дивись Українське
Щонеділі о 20:00














Google+



ЗМІ = засоби маніпулятивної інтерпретації
Чи може сучасна людина уявити свій день без газет, телебачення, радіо та Інтернету? Тобто всього, що зветься «засобами масової інформації». Впевнений, що ні, бо в інформаційну добу хто нею володіє, той завжди кращий, розумніший, багатший врешті-решт. Але чи знаємо ми, що насправді саме інформація вже давно заволоділа нашим розумом, поведінкою та засобом існування? Навряд, бо це нікому не вигідно, особливо власникам цих «засобів маніпулятивної інтерпретації».


На такі невтішні висновки наштовхує нещодавній семінар «Політика ЄС в інформаційному просторі України», який цього разу було організовано в Донецьку. Після усвідомлення всього почутого на ньому, можу заспокоїти численних євро скептиків – інформаційна інтеграція до Об’єднаної Європи не загрожуватиме Україні ще років 15 (якщо не більше).


І це навіть не через відсутність «спільної політичної волі» вітчизняно-народних обранців. Проблема починається зсередини, тобто з самих українських ЗМІ, які останнім часом називають новомодним словом «медіа». Але в наших реаліях назва вже традиційно не відповідає сутності. Позаяк термін «медіа» втілює в собі «медіума», тобто посередника між читацькою аудиторією та бізнесом, який її застосовує для рекламних потреб. Для розвинутої Європи саме це є нормою, бо там існує справжній «медіа-ринок», де якісна та об’єктивна інформація має велику ціну, а рівень авторитетності видання визначає його фінансовий успіх.




На жаль, з Україною в цьому плані важко проводити хоч якісь паралелі. Бо наші ЗМІ (не медіа) принципово залишились на рівні пострадянського розвитку, навіть не приховуючи свою зрощеність з політиками. Тож ці «засоби» виступають здебільшого в ролі посередників між своїми можновладними власниками та електоратом. І саме таким чином розбудовується постпомаранчева українська свобода слова, яка переважно живе в межах ньюзрумів (плюралізм думок щодо політичних конкурентів власника ЗМІ).


Таким чином, наші ЗМІ є не контролерами дій влади, а керованими створювачами інформаційно-комфортного поля як для самої влади, та і для її опозиції. Головна ціль – не порушувати питання, що потребують конкретних відповідей та звітів. Краще постійно тримати на поверхні суспільної свідомості другорядні та вічно-риторичні теми на кшталт НАТО та російської мови, змушуючи людей думати про те, що вигідно керівникам держави.


Подібні прояви українського варіанту «теорії порядку денного» можна побачити на прикладі євроустремлінь чинного Президента. Так, одним з його майданних «10-ти кроків назустріч людям» було приєднання до Європейського Союзу, яке ще очільник держави вирішив здійснити буквально за кілька днів 2009-го року. Яким чином? Знову ж таки за допомогою «інформаційних солдатів», що вже пройшли перевірку внутрішньополітичними баталіями.


Отже, за тиждень до грудневого Самміту Україна-ЄС з’явилось повідомлення, що наша держава готується стати «асоційованим членом» Євросоюзу. Ці перспективи неодноразово підтвердив сам Гарант, його Секретаріат та МЗС (теж, в принципі, його). Всі ЗМІ миттєво розтиражували цю «мрію» Віктора Андрійовича, навіть не поспілкувавшись з євроінтеграційними експертами. А вони б їм сказали, що ніякого «асоційованого члена» немає і бути не може. Представники Євросоюзу взагалі не розуміли, про що йдеться. Бо згідно з офіційною термінологією, країну за рівнем інтеграції називають як:

«заявниця» (та, що подала офіційну заявку на приєднання до ЄС)
«потенційний кандидат» (надання чіткої згоди на інтеграцію)
«кандидат» (остання фаза перед членством у ЄС)

Насправді ж, малось на увазі підписання угоди «про асоціацію» між Україною та Євросоюзом, що дорівняється до покращеного договору про партнерські відносини. Найцікавіше, що навіть політичні опоненти не звернули увагу на цей важливий нюанс (скоріш за все, через реальну малоймовірність другої каденції Ющенка). Ось так наші ЗМІ дали країні майже тиждень пожити з європейським почуттям гідності. І подібні маніпуляції постійно лунають зі всіх динаміків та прискіпливо дивляться на нас з усіх екранів

Хайвей



 Комментариев: 0  ::  Дата: 11 декабря 2009   ::  Посмотрели: 1003  






Добавить комментарий
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: (необязательно)

Код:
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить если не виден код
Введите код:


 (Ctrl + Enter)
Интервью

Група Світового Банку сприяє впровадженню індексного страхування в Україні


На цих та інших моментах під час семінару докладно зупинявся старший спеціаліст із фінансів, провідний експерт з індексного страхування Групи Світового Банку Шадрек Мапфумо.

Подробнее



Катерина ЛЕВЧЕНКО: «Міжнародне право розглядає сексуальне насильство під час війни як військовий злочин»


Торік на Національну «гарячу лінію» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації, що діє при ГО «Ла Страда-Україна», надійшло 38 292 дзвінка.

Подробнее



Олександр Слобожан: «Спроможні громади – сильна держава»


Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан прокоментував результати виборів та дав оцінку перспективам формування об’єднаних територіальних громад.

Подробнее




Опрос
За какую партию вы проголосуете на местных выборах осенью 2015 года?

ПР
Оппозиционный блок
КПУ
НФ
Самопоміч
БПП-Солидарность
Радикальная партия Олега Ляшко
ВО Свобода
ВО Батькивщина
Правый сектор
УКРОП





Информер

Погода



Курс валют




PressUA.com - свіжа преса он-лайн


Реклама