Розпочалась подача документів ще на кілька посад до рибоохоронного патруля Азовського басейнового управління | Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації оголошено конкурс | Ветерани АТО отримають ліки безкоштовно | Учасникам бойових дій держава гарантує право на безоплатне санаторно-курортне лікування | Служба за контрактом – шлях до розбудови боєздатної армії | МЗС рекомендує громадянам України утриматися від відвідання Російської Федерації | В Херсоне работает анонимная консультация для больных наркоманией |
     
Еще
 
Эксклюзивный комментарий

Блоги
Афиша

Дивись Українське


Дивись Українське
Щонеділі о 20:00














Google+



Україні загрожує новий голодомор
Після перемоги В. Януковича для нової української влади виникла необхідність утвердження в ідеологічній сфері. Відповідно, відбувається інтенсивний пошук такої ідеологічної позиції влади.

Результатом пошуку може стати новий голодомор, якщо забудемо про Голодомор 1932-1933, до чого нас інтенсивно штовхають.

Про “пошук нової ідеології”


Власна ідеологія теперішнього керівництва українського керівництва полягає в необмеженому накопиченні матеріальних благ. Очевидно, що така ідеологія не може бути публічною. Тому відбувається пошук нового “публічного ідеологічного обличчя влади”.

В подібній ситуації теперішнє російське керівництво, що також керується ідеологією безмежного індивідуального накопичення благ, активно і досить успішно використовує шовіністичну ідеологію відновлення геополітичного впливу Росії.

Команда Януковича не має такої можливості. Вона не має власної ідеї для "публічного" застосування, яка була б більш менш прийнятною для населення України. Тому основні зусилля в період пошуку спрямовуються на руйнування ідеології національної гідності.

Певною мірою така руйнівна діяльність пов’язана з тим, що саме утвердження ідеології національної гідності стало чи не найбільшим досягненням попереднього президента, В. Ющенка. Натомість, В. Янукович будував свою політичну діяльність опонуючи Ющенку, зокрема і в ідеологічній сфері.

В суспільній свідомості одним з головних моментів в оцінці ідеологічної позиції нової влади стала переоцінка явища Голодомору. Ключовою подією в цьому процесі став виступ Президента В. Януковича на засіданні ПАРЄ, де глава української держави наголосив, що Голодомор не можна вважати геноцидом. Більше того, було зазначено, що Голодомор 1932-1933 років був зумовлений більше природними чинниками, а не соціально-політичними, чи економічними.

В. Янукович намагається враховувати позицію російської влади. Дійшло до того, що саме російська делегація, вимагала виправлення помилкового, на її думку, трактування слів Януковича щодо Голодомору на англійській версії сайту ПАРЄ.

Офіційна влада Росії і лояльні до неї українські політичні сили вважають, що трактування Голодомору в Україні було антиросійським. Проте, насправді, глибокий аналіз цього явища, і його трактування в часи Ющенка, а також теперішнє трактування, зафіксоване в резолюції ПАРЄ не має нічого спільного з будь-якими звинуваченнями російського народу.

Основна вина покладається на сталінізм, як радикальний прояв комуністичної ідеології. Якщо проводити паралелі, так само в Голокості, геноциді єврейського народу, звинувачують не німецький народ, а нацизм.

Суть геноциду і його особливості в Україні

Аргументи В. Януковича і російського керівництва в боротьбі проти визнання Голодомору геноцидом зводяться до існування голоду початку 30-х років минулого століття у інших аграрних регіонах Радянського союзу.

Зокрема, за словами противників визнання Голодомору геноцидом, голод був також на Кубані, у Казахстані, на Поволжі. Паралельно відбувається свідоме применшення політичних, соціальних, економічних причин голоду і наголошується на його природних причинах.

Разом з тим, руйнівні наслідки Голодомору в Україні були незрівнянно більші ніж в інших регіонах разом взятих.

Для кращого розуміння, варто проаналізувати основи на яких ґрунтуються тоталітарні моделі управління і без чого вони не можуть існувати. Саме тоталітарні режими найчастіше причетні до злочину геноциду

Комуністична суспільно-економічна модель заснована на принципах соціально-економічної рівності. Все, що загрожує такій рівності, автоматично стає небезпечним для комунізму.

Для утвердження комуністичної суспільно-економічної моделі необхідно було знищити середній клас. Про таку потребу неодноразово говорили основні ідеологи комунізму: Маркс, Енгельс, Ленін. Останній вважав дрібну буржуазію, що становить основу середнього класу, навіть більшим ворогом комунізму ніж велику буржуазію.

Звичайно, середній клас існував не лише в дорадянській Україні. Проте, в інших народах були досить розвинуті общинні традиції. Існувала впливова аристократія. Український народ був майже виключно народом середнього класу.

Середній клас, середні заможні українські селяни, були основною верствою, яка формувала українську ідеологію, українську економіку, українську культуру.

Незаможні селяни вважали себе такими, що тимчасово випали з середнього класу і їхнім основним бажанням було набуття землі. Цим просякнута практично вся українська дореволюційна література. Тобто всі прагнення незаможного селянина мали метою приєднатися до основної верстви українського суспільства — стати представником середнього класу.

Саме з цієї причини в Україні неможливо було знищити економічно-самодіяльне селянство, як окрему верству, не підірвавши основних засад існування українського народу, як соціально-економічної спільноти.

Тому, на відміну від інших народів, штучний голод, спровокований комуністичним режимом на початку 30-х років минулого століття, мав особливе спрямування на знищення українців до такого рівня, щоб вони перестали бути загрозою для комуністичної імперії. Цією загрозою був вже сам соціальний устрій і ментальність українського народу — споконвічне прагнення бути економічно незалежним і заможним.

До Голодомору 1932-1933 років економічна незалежність селян призвела до фактичного провалу будь-яких спроб швидкої індустріалізації, колективізації. Український селянин чинив збройний опір таким спробам.

Нацистська ідеологія мала в основі принцип етнокультурної однорідності вищої раси. Для неї були небезпечні будь-які прояви різноманітності, незалежності, неоднорідності.

Єврейський народ становив незалежну, організовану спільноту, яка мала значний соціальний, економічний і культурний вплив. Нацистська тоталітарна модель не могла була реалізована без знищення цієї спільноти, бо вона загрожувала етнокультурній однорідності.
Єврейський народ не становив би об’єктивної загрози для нацистської імперії, якби не його суспільні й етнічні особливості, якби він за способом життя, рівнем добробуту, культурними ознаками мало чим відрізнявся від решти і був асимільованим.

Варто зазначити, що знищувалися й інші спільноти, наприклад, цигани. Проте через їх менше суспільне значення для імперії ці явища не були настільки масштабними, бо були менш загрозливими для ідеології нацизму.

Таким чином, подібно до того, як без знищення євреїв - нацистський режим не міг би досягнути етнокультурної однорідності, що була основою його суспільної моделі, комуністичний режим без знищення чи зміни уставленого способу життя українського народу не міг досягнути економічної однорідності, що було основою його суспільної моделі.

Загроза нового голодомору реальна

Заперечення явища Голодомору 1932-1933 років має не лише історичне й національно-орієнтаційне значення. Воно у великій мірі стосується й майбутнього України. Адже, якщо народ відкидає урок історії, то цей урок повторюється для нього ще раз.

В теперішніх умовах особливе значення має заперечення суспільно-економічних причин Голодомору і основної його спрямованості на знищення основи середнього класу, економічно незалежного від держави малого і середнього бізнесу в інтересах державного або великого бізнесу. Адже селян знищували заради укрупнення сільського господарства (колективізації) і швидкої індустріалізації — створення великих державних підприємств залежних від комуністичної верхівки. Багато спільного можна знайти і з ситуацією в сучасній Україні.

Теперішня влада в Україні представляє інтереси надвеликого бізнесу, поставлена ним і діє в його інтересах. Ці інтереси, на відміну від інтересів середнього класу, дуже далекі від інтересів Українського народу. Коротко описати їх можна наступним чином:

1. Збагатитися будь-яким чином, в максимально-комфортних для себе умовах.
2. Поділити між собою зони впливу,
3. Знищити, будь, яку конкуренцію та впровадити повну і необмежену владу економічних монополій.

Для того, щоб суспільство погодилося на це, потрібно вибити з пам’яті згадки про небезпеку від реалізації інтересів як державних, так і формально недержавних монополій. Тоді населення України не буде чинити опору повному розподілу національних благ між кількома великими кланами.

Одне з найбільших національних багатств України - це земля. Її монопольне привласнення практично неминуче приводить до явищ схожих на Голодомор. Механізм реалізації нового голодомору дуже простий.

1. Навесні, великі землевласники укладають угоди на постачання продовольства за кордон на вигідних для себе умовах. Основним імпортером може бути, наприклад, Китай, де вже зараз є проблеми із продовольством.
2. Внаслідок погодних умов урожай виявляється меншим від планованого, але контракти потрібно виконати будь-якою ціною.
3. Економічний спад і труднощі у збуті неконкурентної сировинної продукції великих підприємств спричинює нестачу коштів у переважної більшості міського населення.
4. Імпортне продовольство виявиться занадто дорогим для населення Сходу України, а власне в цей час буде йти на експорт.

Влада здатна до кроків, коли в угоду своїх інтересів завдається удару по основних потребах людей. (Прикладом можуть стати наміри у кілька сотень разів підвищити плату за користування водою, що автоматично вестиме до скорочення споживання середнім українцем якісної питної води, здорожчання харчів, ліків, іншої продукції першочергового користування, при виробництві якої використовується вода).

Варто зазначити, що подібний механізм організації голодомору використовувався не тільки в СРСР. Аналогічна ситуація була в Ірландії, де у 1845-1846 роках від Великого голоду померло 1,5 млн. чоловік. Голод було спричинено монополізацією сільського господарства англійськими власниками, яким було вигідніше експортувати харчі, знищувати малі селянські господарства через створення неприйнятних для них умов господарювання.

***
Звичайно, можна заперечити: “Тепер не той час! Нам допоможе Європа чи світова спільнота!” Але хіба ж в теперішній час не вмирають від голоду в країнах Африки та Азії? Наскільки ефективною була допомога світової спільноти? Хіба в очах європейців ми надто відрізняємось від африканців чи азіатів, особливо зараз, на фоні згортання демократичних процесів і становлення авторитарного режиму із середньовічною політичною культурою?

Тому народ України має бути пильним. Особливо пильними повинні бути мешканці надіндустріалізованої та економічно монополізованої східної частини нашої держави. На Заході більша частина населення все ж таки самозайнята, зберегла тісні зв’язки з селом і менше залежна від ризиків монополізації економіки. На Сході ж, переважна більшість залежна від монополій та держави.

Слід пам’ятати - якщо ми зараз заперечимо Голодомор минулий, то дочекаємось голодомору майбутнього.

Петро Жук, Роман Соломонюк
Лабораторія суспільно-політичного аналізу
Центру з інформаційних проблем територій
Національної Академії Наук України




 Комментариев: 0  ::  Дата: 5 мая 2010   ::  Посмотрели: 1329  






Добавить комментарий
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: (необязательно)

Код:
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить если не виден код
Введите код:


 (Ctrl + Enter)
Интервью

Група Світового Банку сприяє впровадженню індексного страхування в Україні


На цих та інших моментах під час семінару докладно зупинявся старший спеціаліст із фінансів, провідний експерт з індексного страхування Групи Світового Банку Шадрек Мапфумо.

Подробнее



Катерина ЛЕВЧЕНКО: «Міжнародне право розглядає сексуальне насильство під час війни як військовий злочин»


Торік на Національну «гарячу лінію» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації, що діє при ГО «Ла Страда-Україна», надійшло 38 292 дзвінка.

Подробнее



Олександр Слобожан: «Спроможні громади – сильна держава»


Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан прокоментував результати виборів та дав оцінку перспективам формування об’єднаних територіальних громад.

Подробнее




Опрос
За какую партию вы проголосуете на местных выборах осенью 2015 года?

ПР
Оппозиционный блок
КПУ
НФ
Самопоміч
БПП-Солидарность
Радикальная партия Олега Ляшко
ВО Свобода
ВО Батькивщина
Правый сектор
УКРОП





Информер

Погода



Курс валют




PressUA.com - свіжа преса он-лайн


Реклама




Херсонский ТОП Украина онлайн
Copyright © 2009-2017 pravda.ks.ua; pravda.kherson.ua
Перша безкоштовна інтернет-газета Херсона
Всі права застережено. Матеріали видання захищено авторським правом.
Електронна адреса видання: taras@pravda.ks.ua
Дизайн: ихайлов Микита.
Редакція інтернет видання "Херсонська правда" ГО "Асоціація блоггерів "Новамедіа"