Розпочалась подача документів ще на кілька посад до рибоохоронного патруля Азовського басейнового управління | Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації оголошено конкурс | Ветерани АТО отримають ліки безкоштовно | Учасникам бойових дій держава гарантує право на безоплатне санаторно-курортне лікування | Служба за контрактом – шлях до розбудови боєздатної армії | МЗС рекомендує громадянам України утриматися від відвідання Російської Федерації | В Херсоне работает анонимная консультация для больных наркоманией |
     
Еще
 
Эксклюзивный комментарий

Блоги
Афиша

Дивись Українське


Дивись Українське
Щонеділі о 20:00














Google+



Чому не відбулося змін? (електоральний контекст) Цікава аналітика
Від виборів до виборів лунають гасла та заклики до змін.

Саме в цей час вони стають як ніколи популярними і проголошують їх ніхто інший як політики. Для України, яка перебуває в процесі свого становлення та пошуку власної моделі, конкуренція проектів майбутнього розвитку країни повинні були б стати предметом передвиборчої боротьби.

В умовах світової фінансової та економічної кризи в Україні вибори мали відповісти не на доцільності проведення реальних реформ, а на те, кому їх довірити. Натомість вони не стали винятком і пройшли в змаганні соціального популізму. Ця стратегія в черговий раз спрацювала і бажаної зміни політичних еліт не відбулося.

Прагнення змін найчастіше обумовлене не так реальним баченням шляхів виходу, як невдоволенням наявним станом справ. Такі настроїв в Україні панують давно, проте об’єктивно їм не судилося відбутися за результатами цих виборів. Якщо ми перенесемося на старт передвиборчої боротьби, але вже тоді переважна більшість експертів констатувала, що боротьба за пост глави держави розгорнеться між Віктором Януковичем та Юлею Тимошенко, за аналогією з виборами 2004 року.

Єдина інтрига полягала в тому, хто з них таки переможе. Це саме той випадок, який називається виборами без вибору. Безперечно це не суперечить законодавству, проте немає нічого спільного із нормами розвинутої демократії. Як результат зниження соціальних стандартів та неефективність управління старих „еліт” зумовило високий рівень зневіри та спричинило значну маргіналізацію суспільства.

З однієї сторони, результатом цього стало поширення форм негативного голосування – проти всіх, абсентеїзм, голосування за “менше зло” та голосування не “за”, а “проти” кандидата -, що відіграло вагому роль протягом уієх виборів. З іншої сторони, така ситуація породила значний інтерес до так званих „третіх сил”. Сергій Тігіпко (13,06%), Арсеній Яценюк (6,96%), Анатолій Гриценко (1,2%), Олег Тягнибок (1,43%), які в сумі набрали майже чверть відсотків голосів (а це 5,6 млн.) залишаться в історії незалежної України як електоральний „феномен”. За винятком хіба що Олега Тягнибока, їхній успіх став результатом суспільного розчарування та зневіри, і відповідно, продуктом протесаного голосування.

Як показали результати повторного голосування ці голоси їм не належать. Разом з тим їхні виборці не зуміли продемонструвати принциповість і бути чесними перед самими собою.

Лише результати першого туру голосування справді повернули інтригу виборам президента 2010 року. Певною мірою повторне голосування мало стати, по-перше, випробуванням на готовність до змін, а по-друге, тестом на легітимність для старого правлячого класу.

За умов відміни норми про необхідність абсолютної більшості голосів під час повторного голосування, саме високий показник тих, хто не підтримав жодного кандидата міг би поставити під сумнів всенародність новообраного президента. Все залежало від того, яким чином поведе себе електоральний сегмент третьої сили під час другого туру.

Варіантів було лише три: перший – він не піде на вибори, другий – піде на вибори і поставить галочку в графі „не підтримую жодного кандидата” і третій - віддасть свій голос за одного з двох кандидатів. Забігаючи на перед скажу, що саме від позитивного вирішення цього питання великою мірою залежав успіх Тимошенко в повторному голосуванні.

Саме тому Юля Тимошенко, як тільки офіційно закінчився перший тур голосування одразу поспішила із заявами, дифірамбами та пропозиціями на адресу, перш за все Тігіпка та Яценюка, з розрахунку на їхній електорат. Політичні експерти та соціологи відповідаючи на запитання яким чином розподіляться голоси кандидатів другого ешалону, суто гіпотетично припускали, якщо вразі, якщо такі виборці і будуть готові голосувати у другому турі, то 70% Яценюка і 40% Тігіпка відійдуть на підтримку Тимошенко, тоді як Януковичу дістанеться 30% та 60% відповідно.

В свою чергу більшість виборців Володимира Литвина більш схильні до прем’єр-міністра, а електорат Петра Симоненка - до її опонента. Проте це суто електоральна арифметика, яка з необхідністю працює лише в рамках математики. Основне, що в ній насторожувало це той факт як виборці, які в першому турі проголосували за „третіх” кандидатів в силу не сприйняття фаворитів виборчих перегонів, можуть віддати свій голос за них під час повторного голосування.

Тепер подивимося на результати повторного голосування – 10-відсотковий розрив між Януковичем і Тимошенко після першого туру голосування скоротився лише до 3%. З його підсумками Юлії Тимошенко вдалося показати значно кращий показник динаміки своєї електоральної підтримки. Разом з тим, відповідаючи на питання, як повели себе виборці сегменту „третіх сил”, можна з впевненістю стверджувати, що у своїй переважній більшості вони пішли і проголосували за одного з двох кандидатів.

Судіть самі. При зростанні явки виборців лише на 2,3% (з 66,76% в першому турі до 69,07% в другому турі), а це трохи більше 800 тис. виборців, Тимошенко вдалося набрати на 20% голосів більше (з 25,05% в першому турі до 45,6% в другому), а це 5,4 млн. голосів, тоді як Янукович – на 14% (з 35,32% в першому турі до 48,7% в другому), а це 3,6 млн. голосів. Результати, які ми отримали за підсумками повторного голосування, потрібно по-різному розглядами, з однієї сторони, для кандидатів, а з іншої, для українського виборця. Що стосується кандидатів, то безперечним переможцем другого туру голосування стала Юлія Тимошенко, якій за допомогою старих перевірених страшилок про „зека” та бандитів, „більше зло”і власним світлим образом Берегині, таки вдалося мобілізувати надзвичайно розпорошений демократичний електорат, який вже кілька років лихоманить і який метається поміж десятка національних лідерів.

Результат Януковича завдячує надзвичайно стійкій і фактично незмінній електоральній базі, яка майже не зазнала втрат, ряди якої, скоріш за все, у другому турі поповнили виборці КПУ, певна частина Сергія Тігіпка, Богословської та інших дрібних кандидатів. Безперечно, що в проміжку між першим та другим туром голосування команда Юлії Тимошенко зробила все що було в її силах, проте їй суто арифметично не вистачило тих 5% голосів, які не підтримали жодного кандидата в другому турі голосування, щоб перемогти у війні за пост Президента України, переможцем в якій став Віктор Янукович.

Що ж стосується виборців, то вони виявились не готовими до змін і це лишнє підтвердження того факту, що успіх кандидатів так званих „третіх сил”, а також „феномен Тігіпка”, є результатом суспільної зневіри та популярності негативного голосування лише суто в контексті першого туру голосування.



Якщо узагальнити вище зазначене, то можна зробити наступні висновки. По-перше, політична культура українських політиків, а перш за все, виборців залишається низькою. Український народ надалі залишається лиш електоратом, а громадянин – лише виборцем. Український виборець, в переважній більшості, досі робить свій вибір неусвідомлено.

По-друге, на прикладі виборів президента 2010 р. електоральна арифметика не спрацьовує. Все ж таки вибори це перш за все психологія, як масова, так і індивідуальна, якою політики без особливої складності здатні маніпулювати і про результат якої ми ніколи не можна говорити з певністю.

По-третє, електоральні симпатії українців до сьогодні не структуровані, як до прикладу в країнах розвинутих демократій, де вони носять спадковий характер. По-четверте, і основне, український виборець та українець загалом боїться і не готовий до змін.

Хайвей



 Комментариев: 0  ::  Дата: 11 февраля 2010   ::  Посмотрели: 1120  






Добавить комментарий
Ваше Имя:
Ваш E-Mail: (необязательно)

Код:
Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить если не виден код
Введите код:


 (Ctrl + Enter)
Интервью

Група Світового Банку сприяє впровадженню індексного страхування в Україні


На цих та інших моментах під час семінару докладно зупинявся старший спеціаліст із фінансів, провідний експерт з індексного страхування Групи Світового Банку Шадрек Мапфумо.

Подробнее



Катерина ЛЕВЧЕНКО: «Міжнародне право розглядає сексуальне насильство під час війни як військовий злочин»


Торік на Національну «гарячу лінію» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації, що діє при ГО «Ла Страда-Україна», надійшло 38 292 дзвінка.

Подробнее



Олександр Слобожан: «Спроможні громади – сильна держава»


Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан прокоментував результати виборів та дав оцінку перспективам формування об’єднаних територіальних громад.

Подробнее




Опрос
За какую партию вы проголосуете на местных выборах осенью 2015 года?

ПР
Оппозиционный блок
КПУ
НФ
Самопоміч
БПП-Солидарность
Радикальная партия Олега Ляшко
ВО Свобода
ВО Батькивщина
Правый сектор
УКРОП





Информер

Погода



Курс валют




PressUA.com - свіжа преса он-лайн


Реклама




Херсонский ТОП Украина онлайн
Copyright © 2009-2017 pravda.ks.ua; pravda.kherson.ua
Перша безкоштовна інтернет-газета Херсона
Всі права застережено. Матеріали видання захищено авторським правом.
Електронна адреса видання: taras@pravda.ks.ua
Дизайн: ихайлов Микита.
Редакція інтернет видання "Херсонська правда" ГО "Асоціація блоггерів "Новамедіа"